АНДРЕЙ БАЛЬ

З усіх тренерів, які починали цей чемпіонат з командами елітного дивізіону, Андрію Балю не пощастило найбільше. “Ворсклу” він прийняв за кілька днів до старту, коли вже не тільки на підготовку, але й на елементарне знайомство з гравцями часу не було. Довелося будувати команду на ходу, що спричинило низку поразок. Були часи, коли здавалося, що доля Баля як головного тренера “Ворскли” висить на волосинці. Але так здавалося ззовні: керівники полтавського клубу повірили в Андрія Михайловича, надавши йому своєрідний карт-бланш. І не помилилися: наприкінці першого кола “Ворскла” не тільки продемонструвала якісний футбол, але й здобула такі потрібні очки, які дозволили зачепитися за напіврятівне 13-е місце. Андрій Баль не вірить у негативну енергію цього числа: в майбутнє він дивиться з оптимізмом.

— АНДРІЮ Михайловичу, перед початком чемпіонату у вас не було часу на підготовку. Це ускладнювало ситуацію?
— Не було часу навіть на знайомство з гравцями, щоб дізнатися — як кого звати, хто на якій позиції грає, який стан їхньої готовності. Перша зустріч мала бути вже на п‘ятий день моєї роботи. Спочатку було важко. Але працювати все одно треба...
— Як ви оцінили “спадок”, який вам залишився од попередників?
— Нічого поганого сказати не можу. Усі футболісти — кваліфіковані, з ними й Коньков, і Морозов досягали певних успіхів. Але справа у тому, що по закінченні минулого сезону гравці фактично не готувалися. Тож коли я почав давати навантаження, багато хто виявився до цього не готовий. Звідси — велика кількість мікротравм. Тим часом лава запасних і без цього була невеликою, тож виникали ситуації, коли на поле могли вийти лише 14 гравців. У ці моменти гостро поставала проблема доукомплектації.
— Тобто, якість складу питань не викликала. Викликала кількість...
— Футболісти не можуть за півтора місяця втратити квалі-фікацію. Але форму втратили, тож ми не витримували темп, який пропонував суперник.
— Саме в цьому й була причина стартових поразок?
— Так. Плюс не вельми вдалий календар. Через перенесення більшість матчів грали на виїзді, де очки взяти важче. А відсутність очкового запасу мала вельми негативний вплив на команду. Навіть після часткового відновлення фізичних кондицій, коли “Ворскла” почала демонструвати добротну гру, вона не одразу втілилася в очки. Я вдячний президентові клубу за його терпіння, за те, що він вірив у команду й чекав від неї результату.
— “Ворскла” почала з чотирьох- поразок. Чи були вони обов`язкові?
— Ні. Перший матч — із “Дніпром” — ми програли на останніх хвилинах, пропустивши два м`ячі. Гарна гра була в Маріуполі, де ми не використали багато моментів і поплатилися за це. А потім був домашній поєдинок із запорізьким “Металургом” — певно, найгірший наш матч. З тією грою ми не могли здобути очки. “Металург” був не найкращим, але ми, пропустивши автогол, віддали йому гру. У решті випадків команда просто втрачала пильність наприкінці матчу — а це проблеми психологічної підготовки.
— І все ж, тоді, коли на “Ворсклу” махнули рукою, вона зіграла виїзну нічию з одним із лідерів — донецьким “Металургом”. Що ж спрацювало?
— Це був вияв самовідданості, згуртованості. Я тоді нарешті побачив, що колектив є. Донецький “Металург” втратив велику кіль-кість моментів, але наприкінці матчу вже ми могли їх покарати й привезти додому три очки.
— Фізичні кондиції команди на той момент уже були відновлені?
— Узагалі їх відновляють на зборах, а під час змагань їх підтримують. Тому про повне відновлення в цій ситуації казати важко.
— У Донецьку вдалося здобути перше очко. Але позитивного впливу на “Ворсклу” це не мало — довелося чекати кінця вересня, щоб відсвяткувати першу перемогу…
— Розумієте, навіть “зірки” європейського класу, коли гублять форму, важко знаходять шлях до відновлення. Дається взнаки психологічна невпевненість: од них чекають гру, яку вони показували раніше. Потрібний переломний момент, коли гілка, яка згиналася під снігом, таки не витримує й скидає вантаж із себе. Тоді команда випростовується  й знову вірить у свої можливості.
— Чи можна вважати таким переломним моментом перемогу над “Закарпаттям”?
— Гадаю, перелом стався раніше — в Олександрії. Звідти багато команд їхали з “порожнім багажем”, а ми взяли нічию. Тож наступна гра — із “Закарпаттям” — сталася на хвилі позитивних емоцій, коли на вівтар перемоги треба покласти все. Ми так і зробили. Власне, після цього “Ворскла” зіграла свої найкращі матчі — з “Динамо”, “Шахтарем” і ЦСКА. Я всі ці зустрічі заношу до активу команди, хоча перемогли ми тіль-ки в одній із них.
— Наприкінці кола “Ворскла” здобула “запас міцності”. У цих матчах команда демонструвала весь свій потенціал?
— Ні. Там було тільки від-сотків сімдесят. Відтак, я всі надії покладаю на друге коло: буде три рівноцінних збори, які нададуть команді можливість навесні розкритися повністю.
— За півроку ви вивчили потенціал команди й клубу. Яке місце дозволяє займати цей потенціал?
— Конкретне місце назвати важко. Але воно однозначно вище, ніж те, на якому “Ворскла” нині.
— Ви й нині користуєтесь довірою керівництва клубу?
— Так. Я їм дуже вдячний за це.
— Де було слабке місце команди в першому колі?
— Для команди, яка перебуває на 13-му місці, ми пропустили небагато — 16 м‘ячів. Але забили всього шість. Це й є відповідь. Гадаю, з появою нових гравців ми виправимо становище.
— Тобто, тема номер один пошуку — нападники?
— Нападники та півоборонці. Але підсилювати ми будемо кожну лінію, щоб мати здорову конкуренцію.
— Наскільки завадило “Вор-склі” те, що не вдалося влітку дозаявити двох африканських легіонерів?
— Досить суттєво. Деякі гравці заспокоїлися, адже знали, що завжди будуть серед 18-ти. Конкуренції не вистачало.
— Чи дошкуляла “Ворсклі” впродовж першого кола проблема суддівства?
— Я намагаюся не скаржитися на суддів — вони також люди, і мають право на помилку. У матчах за участю “Ворскли” були деякі арбітри, які виявляли свої симпатії, але на результат вони не впливали.
— Чи можете назвати найкращого гравця “Ворскли” в першому колі?
— Не хотів би нікого називати. У команді всі знають і без цього, хто був найкращий. Та я хочу, щоб найкращими були всі.
— Попереду — зимова підготовка. Яка її мета?
— Спочатку — фізична підготовка. Команда має витримувати на полі 90 хвилин. Другий етап — визначення основного складу й награвання зв‘язків.
— Чи поставлена перед командою мета на друге коло, окрім збереження місця в еліті?
— Її мета — вийти з небезпечної зони й демонструвати сучасний футбол.
— Які з матчів другого кола можуть бути для “Ворскли” найважливішими?
— Я завжди ставлю перед гравцями одне завдання  — максимум самовіддачі. Проти команди першості області чи будь-якої ліги. Тим більше — вищої. Усі матчі будуть важливими.
— Чи не вважаєте, що зустріч 16 туру в Ужгороді буде для “Ворскли” визначальною?
— Вона буде однією із визначальних. Але не останньою.
— Якщо “Закарпаття” не виграє у вас, воно фактично втрачає шанси…
— Не думаю. Будуть і інші команди, які боротимуться за виживання.
— Ви плануєте їх обійти?
— Так.
— Ви встигли передивитися полтавську молодь. Чи є у “Ворскли” найближчий резерв?
— Є. У другій команді багато здібних хлопців. А зараз ми впритул займемося й молоддю 1985-87 років народження. Для них будуються поля, щоб вони мали хороші умови для підготовки.
— До речі, про умови. Чи влаштовують вас побутові умови та тренувальна база “Ворскли”?
— Гадаю, вони серед найкращих в Україні.
— Ви побачили всіх 13 суперників. Чи назвете трійку призерів 11 чемпіонату?
— Дві команди — “Шахтар” і “Динамо” — сумнівів не викликають. Але з третьою визначитися важко: шанси донецького “Металурга”, “Карпат” і “Дніпра” майже рівні.
— Ваші симпатії, як львів‘янина, у боротьбі за третє місце — на боці “Карпат”?
— Мої симпатії завжди на боці тільки тієї команди, в якій я працюю.

Дмитро КОРОТКОВ

газета "Команда" (15.10.2001)

- Удовлетворены ли вы итогами выступления в первом круге?

- Безусловно, я неудовлетворен выступлением команды в первом круге. А может ли быть иначе? Ведь мы, лишь победив в последнем матче чемпионата, ушли с последнего места в турнирной таблице... Впрочем, нашему неудачному выступлению в осенней части сезона есть немало объяснений. И главное среди них, на мой взгляд, - дефицит времени. Слишком мало времени у нас было пока для совместной работы с командой, ведь даже знакомиться с игроками и их возможностями пришлось, по сути, уже по ходу сезона.

- Что порадовало?

- Мне удалось увидеть потенциал многих футболистов "Ворсклы", узнать возможности ребят. И должен сказать, что несмотря ни на что, я верю в будущее этой команды. В футболе за месяц-два классный коллектив не создашь - на это зачастую уходят годы.
- Что не удалось?
- По уровню игры мы мало кому из соперников уступали, но главного - результата, добиться часто не удавалось. Не хочется сетовать на нефарт, судейские огрехи, вереницу травм у наших ведущих исполнителей - во многом виноваты мы сами.
- Кто из игроков вашей команды разочаровал?
- Я бы не стал говорить сейчас о тех футболистах, которые меня разочаровали. Однако уже сегодня могу сказать практически наверняка - ряд исполнителей будет нами выставлен на трансфер. "Ворскла" очень нуждается в притоке "свежей крови", в квалифицированных молодых исполнителях. 24 декабря команда выходит из отпуска, тогда мы и определимся с нашими потерями и приобретениями.
- Кто добился наибольшего прогресса?

- Не хочу называть конкретных фамилий не только из педагогических соображений. Стоит ли кого-то выделять, если вся команда на протяжении первого круга выглядела неважно?
- Кого вы можете порекомендовать в сборные Украины (национальную, молодежную, юниорскую, юношескую)?

- Думается, представительство украинских клубов в национальной команде должно быть расширено. Сборная страны от этого только выиграет. Я считаю, что не только в "Динамо" и "Шахтере" есть игроки, достойные носить желто-синюю футболку. Даже у нас в "Ворскле", как мне кажется, есть потенциальные кандидаты в национальную сборную, не говоря уже о юношах, где у нас имеются свои представители.

- Лучший матч вашей команды

- Лучших матчей в первом круге, на мой взгляд, у "Ворсклы" было два. В Киеве с "Динамо" и домашний - с "Шахтером". В обеих встречах практически на равных боролись с грандами украинского футбола, показав наш истинный потенциал. Впрочем, на звание грозы авторитетов мы не претендуем - не менее важно научиться набирать очки и во встречах с равными нам по классу соперниками.
- Худший матч вашей команды.
- Худшими я считаю два домашних матча "Ворсклы", которые мы попросту провалили, действуя с серьезнейшими ошибками в обороне и очень неубедительно в атаке, особенно в плане реализации моментов. Это игры с запорожским "Металлургом" и львовскими "Карпатами", которые хотелось бы как можно быстрее забыть

- Соответсвует ли уровень материального обеспечения клуба турнирным притязаниям команды?
- У нас нет серьезных проблем в плане материально-технического обеспечения клуба. Хочу сказать одно: то, что мы имеем - вполне позволяет нормально работать, тренироваться и играть. Думаю, что уровень материального обеспечения "Ворсклы" позволяет надеяться на то, что команда способна выбраться из опасной зоны в нижней части таблицы поближе к ее серединке.
- Всегда ли соблюдается принцип фэйр-плей в матчах с участием вашей команды?

- Негативные явления в украинском футболе, о которых в последнее время много писали и говорили, безусловно, должны быть изжиты, поскольку наносят непоправимый урон всему футбольному хозяйству страны. Я много лет не работал в Украине, поэтому многое из "закулисья" мне не знакомо. Но если руководство ФФУ предложит подписать Меморандум честной игры, мы однозначно подпишем этот документ.

газета "Команда" (23.10.2001)

        Уже который год кряду "отбывающая срок" во второй лиге и нацеленная в этом сезоне сделать еще хотя бы несколько уверенных шагов, дабы подтянуться к лидерам турнира, луганская "Заря" в матче 14-го тура вновь, как говорится, "пролетела мимо кассы". Причем, на этот раз, несмотря на довольно неплохую по содержанию игру, пролетела с грохотом. 0:6 - таков был окончательный вердикт, вынесенный "дублерами" полтавской "Ворсклы". Впрочем, слово "дублеры" к пожаловавшей в Луганск полтавской дружине весьма неуместно. Ибо "страшный суд" над луганчанами вершили подопечные Андрея БАЛЯ в своем самом что ни на есть боевом составе.

       - Андрей Михайлович, что вас побудило привести в Луганск "основу"?
       - Дело в том, что у нас в высшей лиге остался еще один несыгранный матч с киевскими армейцами, срок проведения которого до сих пор не определен. С кубковой дистанции мы сошли. Поэтому решили поддерживать игровые кондиции команды за счет оставшихся матчей во второй лиге, дабы подойти в полной боеготовности к предстоящему поединку с киевлянами.
       - А как вы вообще относитесь к тому, что команды с приставкой "2", для которых турнирные показатели, по сути, не важны, выступают в низших лигах с командами, перед которыми стоят конкретные задачи повыситься в классе. В России, например, отдельно проводится турнир среди дублеров...
       - Признаться, не вижу никакого нарушения спортивных принципов в том, что команды с приставкой "2" выступают в низших лигах. Напротив, у коллективов, которые стремятся повыситься в классе, есть возможность в матчах с укрепленными футболистами "основы" соперниками оценить свои силы, проверить боеспособность перед тем, как выступать на более высоком уровне. Да и болельщики, которые остались оторванными от большого футбола, имеют прекрасную возможность воочию оценить игру представителей элиты.
       - Какое впечатление на вас произвела луганская "Заря"?
       - Я не хочу ничего говорить о результате сегодняшнего поединка, а тем паче подвергать какой-либо критике луганскую команду. Я не был в Луганске двадцать с лишнем лет. И, признаться, до боли в душе меня ранило сегодняшнее незаурядное положение некогда именитой "Зари" и всего луганского футбола. Создается такое впечатление, словно какая-то бомба упала на богатую футбольными самородками и стабильно пополнявшую ранее своими воспитанниками элитные команды Луганщину, и здесь сейчас ничего больше не растет. Причины же столь упаднического состояния "Зари", глубоко убежден, кроются не в самой команде, ее игроках и тренерах, а в отношении к команде тех же местных властей и руководителей властных структур города и области в целом. Поэтому, что касается возрождения луганской "Зари", то его можно будет наблюдать только в том случае, когда проблемы футбола в области будут поставлены на должный государственный уровень.
       - Турнирные показатели "Ворсклы" в этом сезоне, согласитесь, наводят полтавских болельщиков на весьма мрачные мысли. В чем причины столь неудачного выступления команды в этом сезоне? И есть ли у "Ворсклы" предпосылки для того, чтобы подняться со дна турнирной таблицы?
       - Причины наших неудач кроются, в первую очередь, в психологии команды. Нельзя посетовать на недостаточный игровой уровень команды. Однако поражения, пусть и с минимальным счетом, выбили ребят из колеи в психологическом плане, заставили усомниться в собственных силах. Но это - явление временное. Постепенно все должно стабилизироваться. Будем в межсезонье усиливаться игроками. Думаю, задача, которая стоит перед "Ворсклой", а именно - выйти из опасной зоны - вполне нам по плечу.

Ирина ЕРЕМЕНКО, "КОМАНДА" из Луганска

— Андрію Михайловичу, на вашу команду чекає досить відповідальна зустріч у Харкові, — звертаюся до наставника полтавців. — Либонь, підопічні сповнені бажання змінити нуль у графі “очки”?
— Авжеж, хлопці неабияк прагнутимуть цього.
— А як настрій у колективі?
— Стараємося, щоб завжди був нормальним.
— Що, як тренера, непокоїть вас зараз найбільше?
— Велика кількість травмованих: Баланчук, Медведєв, Онопко, Головко й Черняк. Останній з них ще раніше переніс операцію і тепер проходить курс реабілітації. Сподіваюся, що до матчу шостого туру — він відбудеться 13 серпня — більшість гравців повернеться  до лав.
— У попередньому матчі із запорізьким “Металургом” у складі “Ворскли” дебютувало одразу двоє новачків — Ігор Маковей та Сергій Шевцов. Як оцінюєте їхню гру?
— Маковей відіграв непогано, а Шевцов, з‘явившись на полі наприкінці матчу, не зумів увійти в гру. Але, обидва наші новачки дуже старанні хлопці. У цьому я пересвідчився на тренуваннях.
— Що з африканськими легіонерами, котрі побували у “Ворсклі” на оглядинах?
— Обидва футболісти мені сподобалися. Вони і перспективні, й уже зараз грають непогано. Однак, заявити їх ми не встигли. Можливо, до цього питання повернемося взимку.

В‘ячеслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ

газета "Український футбол" (03.07.2001)